Аптечні продажі в Україні в січні-серпні 2024 року зросли в грошовому вираженні на 13,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 125,712 млрд грн, у натуральному скоротилися на 4,5% – до майже 700,042 млн упаковок.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в компанії «Бізнес Кредит», згідно з даними її дослідження, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 163,25 грн – на 18,47% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів у січні-серпні 2024 року становили 98,565 млрд грн, що на 13,3% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, проте в натуральному вираженні аптечні продажі ліків скоротилися на 4,9% – до 537,982 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів у січні-серпні 2024 року становила 183,21 грн за одиницю товару, що на 19,22% більше, ніж роком раніше.
Аптечні продажі БАДів за вісім місяців у грошовому вираженні зросли на 15% – до 12,846 млрд грн, у натуральному скоротилися на майже на 2% до але залишилися на рівні 64,658 млн упаковок. Середньозважена ціна в цьому сегменті за підсумками першого півріччя зросла на 17,36% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 198,68 грн за одиницю товару.
При цьому в першому півріччі практично всі сегменти аптечного кошика продемонстрували негативну динаміку продажів у натуральному вираженні.
Як повідомлялося, у січні-червні 2024 року аптечні продажі в Україні зросли в грошовому виразі на 12,67% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 94,784 млрд грн, у натуральному скоротилися на 4,7% – до 583,21 млн упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 162,52 грн – на 18,25% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів у січні-червні 2024 року становили 74,258 млрд грн, що на 12,68% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, проте в натуральному вираженні скоротилися на 5,13% – до 408,796 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів у січні-червні 2024 року становила 181,65 грн за одиницю товару, що на 18,67% більше, ніж роком раніше.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-вересня поточного року скоротило виробництво прокату на 56,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 35, 8 тис. тонн.
Згідно з інформацією у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, у вересні на підприємстві виготовили 1,98 тис. тонн прокату, у серпні на заводі не виробляли металопрокат, але прокатний цех №2 відвантажив споживачам 2,3 тис. тонн металопродукції, виробленої раніше. У вересні 2023 року на підприємстві виробили 8,6 тис. тонн металопрокату.
“У вересні включився в роботу прокатний цех №1, де в прокатну компанію виготовлялися переважно рудні рейки Р-34, а також рейки Р-43. Наразі виконується робота доя прокатної компанії в ПЦ-2, яка за планом розпочнеться в листопаді”, – констатується у інформації підприємства.
При цьому випуск коксу за дев’ять місяців 2024 року скоротився на 0,4% – до 218,1 тис. тонн. У вересні виробництво коксу знизилося на 1,2%, порівняно з попереднім місяцем – до 24,1 тис. тонн. У серпні-2023 було виготовлено 20,9 тис. тонн металургійного коксу.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Україна в перший місяць нового переробного сезону-2024-2025 переробила близько 861 тис. тонн соняшнику, що стало найменшим обсягом для вересня з 2014-2015 маркетингового року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Цей показник є майже на рівні минулорічного вересневого обсягу (-1%), однак різниця в тому, що на початку сезону-2023/24 українські компанії зіткнулися з труднощами під час експорту внаслідок зупинення роботи портів Одеси, що стримувало більш активне збільшення переробки, тоді як поточного сезону основна проблема – це формування сировинної бази”, – пояснили аналітики.
Експерти звернули увагу, що більшість аграріїв з огляду на очікування нижчого врожаю соняшнику 2024 року не поспішають реалізовувати свою продукцію. У результаті протягом вересня закупівельні ціни на олійну підвищувалися й на початку жовтня оновили максимум з лютого 2022 року – 22 тис. -23,8 тис. грн/т СРТ.
Водночас зростання цін не сприяло прискоренню продажу соняшнику аграріями – ажіотаж, створений переробниками, провокував власників олійної не поспішати з реалізацією в очікуванні нових цінових рекордів. Водночас підвищення цін на сировину підтримується зростанням цін на експортному напрямку соняшникової олії.
В “АПК-Інформ” прогнозують, що у 2024-2025 маркетинговому році в Україні може бути перероблено мінімальний обсяг соняшнику за останні три сезони – близько 13-13,4 млн тонн, що буде на 11% нижче, ніж роком раніше.
«У зв’язку з відкриттям офісу ми також створили український бізнес-відділ у штаб-квартирі JETRO, який вирішив запросити команду підтримки бізнесу між Україною та Японією. Ми прийшли з 10 великими японськими компаніями і стартапами, оснащеними передовими технологіями і твердою прихильністю підтримці відновлення України», – сказав глава Jetro Норіхіко Ішигура на відкритті офісу в четвер у Києві.
У церемонії також узяв участь прем’єр України Денис Шмигаль.
Серед компаній, які вирішили взаємодіяти з українським бізнесом, – Itochu Corporation (представляє інвестиційні продукти, але в Україні зацікавлений у машинобудівних проєктах, торгівлі продуктами харчування/хімікатами/металами та в автомобільному бізнесі), Taichi holding Limited (розробляє системи кондиціювання повітря, продає будівельне обладнання), Nippon express holding Inc (експедитор), Green (розробляє «чисті» рішення для агробізнесу), NTC International Co (консалтингова фірма у сфері сільського господарства), Spec Company Limited (розробляє речовину, яка зміцнює ґрунт, що зміцнює ґрунт, а також в автомобільній галузі), Spec Company Limited (розробляє речовину, яка зміцнює ґрунт, і Spec Company Limited).
За його словами, JETRO продовжить спрямовувати японські бізнес-ініціативи в Україну і створювати якомога більше можливостей для компаній з обох країн.
Він також сподівається, що Україна і японські компанії скористаються цими можливостями і розвиватимуть ділові відносини.
Членами офісу JETRO в Києві стали Шібата Тетсуо – його призначено гендиректором «JETRO Kyiv», Сагакучі Ріохай – координатор Jetro в Україні, Йоден Томохіро – заступник гендиректора, та Діана Назарова – координаторка українського проєкту JETRO.
«Я з нетерпінням чекаю на встановлення міцних зв’язків з українськими громадами як справжній друг. Дорогий Київ, я люблю тебе», – констатував Томохіро.
Своєю чергою, перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко заявила, що відкриття офісу JETRO в Києві знаменує початок стратегічного партнерства Японії та України.
JETRO (Japan External Trade Organization) – Офіс Японської організації зовнішньої торгівлі, незалежний адміністративний орган під егідою Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії, створений для сприяння розвитку торговельно-економічного співробітництва з іншими країнами світу.
Державне підприємство «Медичні закупівлі України» оголосило про намір укласти з СК «ІНГО» (Київ) договір на послуги добровільного страхування товарів на складі.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 225 тис. грн, цінова пропозиція ДП – 182 тис. грн.
АТ «Страхова компанія “ІНГО” надає страхові послуги протягом 30 років. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) від початку року майже на чверть збільшила обсяг перевезення вантажів, скоротивши їх у вересні порівняно із серпнем, випливає з аналітичної записки компанії, підготовленої до засідання Офісу експортерів у середу.
У січні-вересні обсяг перевезення вантажів збільшився на 23,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 131,88 млн т. Водночас у вересні було перевезено на 2,4% менше вантажів, ніж у серпні, – 13,84 млн т, йдеться в тексті документа.
“Масовані ракетні обстріли суттєво вплинули на стан енергетичної галузі, певних видів промисловості, транспортної інфраструктури, що позначається на динаміці обсягів перевезень вантажів”, – сказано в ньому.
Обсяг перевезень в експортному сполученні за 9 місяців зріс на 66,4% до 63,92 млн т.
За результатами 9 місяців найбільше експортувалося зернових вантажів – 25,78 млн т (40,3%), залізної та марганцевої руд – 25,19 млн т (39,4%), чорних металів – 4 млн т (6,2%). На четвертій позиції мінбудматеріали – 3 млн. т (4,7%). Водночас у вересні 2024 року обсяги експорту вантажів скоротилися, проти серпня, на 6% до 6,18 млн т.
За підсумками вересня, в загальному обсязі перевезень на експорт припадало 49% тоді як на аналогічний період минулого року – 36%.
Обсяг перевезення зернових вантажів за 9 місяців збільшився на 62,9% до 25,78 млн т. У напрямку портів було перевезено 21,8 млн т, що в 2,3 раза перевищує аналогічний показник минулого року. Експорт через сухопутні переходи навпаки зменшився на 38,5% до 3,89 млн т.
У вересні порівняно з показником серпня обсяг експорту зернових вантажів впав на 13,2% до 2,28 млн т. У напрямку портів перевезення зерна скоротилися на 15,8% до 1,9 млн т, у напрямку сухопутних переходів зросли на 3% до 378,74 тис. т.
Обсяги перевезення залізної та марганцевої руди за підсумками 9 місяців в експортному сполученні зросли вдвічі до 25,18 млн т.
У напрямку портів за 9 місяців було перевезено в 11 разів більше руди, ніж за аналогічний період минулого року – 13,88 млн т, у напрямку сухопутних переходів перевезення скоротилися на 2,8% до 11,3 млн т.
У вересні порівняно із серпнем обсяг експорту руди на 1,7% до 2,36 млн т. У напрямку портів було перевезено на 18,4% більше – 1,31 млн т. Обсяг перевезення через сухопутні переходи скоротився на 13,6% до 1,04 млн т.
Раніше повідомлялося, що в січні-серпні 2024 року УЗ збільшила обсяг перевезення вантажів на 24,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 118,04 млн т.
