Рафаель Глюксманн, член Європейського парламенту і головний кандидат від соціалістів у Франції на майбутніх виборах до ЄС, закликав Еммануеля Макрона бути «твердим» щодо Китаю і «не мовчати перед обличчям злочинів» проти уйгурів.
В інтерв’ю радіостанції France Inter у понеділок вранці він сказав, що неправильно розстеляти червону доріжку перед китайським президентом так, як це зробив Макрон.
«Ви можете прийняти його, ви можете поговорити з ким завгодно, але не так. Не везти його в село його дитинства, в будинок його діда, не, як кажуть у Єлисейському палаці, надавати цьому візиту дружню обстановку, тому що Сі Цзіньпін нам не друг». Крім депортації уйгурського народу, репресій проти тибетців і жителів Гонконгу, придушення опонентів і погроз на адресу тайванців».
Глюксманн також стверджує, що Китай вбиває французькі «зелені» технології, виводячи з бізнесу компанії, що виробляють сонячні панелі, за допомогою своїх дешевих альтернатив.
«Раніше у Франції та Європі були чемпіони з виробництва сонячних батарей. Сьогодні скільки компаній виробляють сонячні панелі у Франції? Залишилася тільки одна».
Він додав: «Я хочу, щоб ми перестали бути жовчними хлопцями», – сказав він, зазначивши, що Канада, побачивши перекоси в торгівлі з Китаєм, запровадила тарифи понад 200 %. «У Європі вони стягують 15%. Це не є стримуючим фактором».
15 та 16 травня у КВЦ “Парковий” в Києві пройде другий УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОНГРЕС, який цього року значно масштабувався, консолідував українську владу, бізнес, громадські організації й структури та стане майданчиком для проведення ряду заходів міжнародних та українських організацій.
Крім власної програми, що складатиметься з дискусійних панелей, виступів та презентацій експертів з різних напрямків, в рамках другого УКРАЇНСЬКОГО БУДІВЕЛЬНОГО КОНГРЕСУ пройдуть власні заходи Асоціації малих міст України, що збере 200 голів громад та презентує платформу “Супермаркет рішень для громад”, що надасть можливість бізнесу вийти на муніципальний ринок, Асоціації ветеранів АТО, учасники якої обговорять тему ветеранського підприємництва, а також заходи Спілки фахівців з нерухомості та Міжнародної бізнес-спільноти Board.
За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, в Україні є 3 мільйони людей з інвалідністю, до того ж ця кількість постійно збільшується, в тому числі через бойові дії. Тому ключовою темою конгресу стане відновлення України з урахуванням безбарʼєрності та інклюзивності.
Конгрес традиційно стане майданчиком для конструктивного діалогу, обміну думками та ідеями між владою, девелоперами, архітекторами, будівельниками, виробниками будівельних матеріалів, громадським сектором та іншими учасниками галузі.
Головними темами конгресу стануть:
Окремою важливою частиною конгресу стане панель “Робота міжнародних та українських фондів, основні напрямки, ключові проєкти та ініціативи”. Під час обговорення учасники обговорять перспективи як в будівельному, так і в інших напрямках, шляхи взаємодії з громадами, ГО та бізнесом.
В межах концепції відбудови України будуть презентовані концептуальні плани «Сталева Мрія Бахмут» та «Сталева Мрія Маріуполь». Та будуть розіграні 2 сертифікати на розробку подібних планів для двох зацікавлених громад.
Ознайомитись з повною програмою та спікерами, а також заповнити реєстраційну анкету можна на сайті https://www.ubc-ua.info/.
В рамках конгресу вперше пройде оголошення переможців та церемонія нагородження незалежної будівельної премії “ТВОРЕЦЬ РОКУ – 2024”.
Нагороди отримають компанії, галузеві фахівці та проєкти в 15 номінаціях в категоріях “Будівництво”, “Архітектура”, “Бізнес в будівельній сфері”. З повним переліком номінацій можна ознайомитись на сайті премії.
Переможці будуть обрані почесним журі та кваліфікаційною комісією, в які увійшли провідні українські архітектори, головні архітектори міст, реставратори, експерти з доступності, а також Хрістос Пассас – директор топового світового архітектурного бюро Zaha Hadid Architects, Хірокі Мацуура – архітектор, урбаніст, засновник MASA, MADMA urbanism+lanscape та Тетяна Ломакіна – Уповноважена Президента України з безбар’єрності. Головою журі премії став Юліан Чаплинський відомий український архітектор, урбаніст, головний архітектор Львову у 2015-2018 рр.
“Головне завдання Конгресу – розвиток України, її потенціалу, розвиток Лідерства у бізнесі країни. Саме Лідери можуть змінити ситуацію на краще і допомогти суспільству знайти шлях до розвитку, прогресу, процвітання, попри всі труднощі, які нас оточують”, – коментує організатор Українського будівельного конгресу Ігор Парубський.
УЧАСНИКИ
Учасниками та гостями другого УКРАЇНСЬКОГО БУДІВЕЛЬНОГО КОНГРЕСУ стануть представники влади, бізнесу, громадських та благодійних організацій, захисники і захисниці та іноземні гості.
Серед них Віталій Коваль, Голова Фонду Держмайна України, Тетяна Ломакіна, Уповноважена Президента України з безбар’єрності, Павло Козирєв, Голова асоціації малих міст України, Тетяна Скрипка, керівник проєктного офісу будівельного сектору МЕТІНВЕСТ-СМЦ, Катерина Приймак, очільниця руху Veteranka, парамедикиня-доброволиця, Володимир Поперешнюк, співвласник групи NOVA, Гарік Корогодський, письменник, засновник благодійного фонду “Життєлюб”, власник ТРЦ “Dream”, Ігор Ліскі, співзасновник Українського інституту Майбутнього, Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл, Андрій Длігач – д.е.н. Голова Advanter Group, Віталій Мельник – Віцепрезидент UDP, Влад Голдаковський – засновник Goldakovskiy Group Architects.
Також на конгрес запрошені Олександр Кубраков, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури, Наталія Козловська, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, Ольга Руднєва, керівниця Superhumans, Ліна Костенко, українська поетеса, письменниця, Мар’яна Олеськів, Голова Державного агентства розвитку туризму, Владислав та Ірина Чечоткіни, співвласники Rozetka.ua, Катерина Глазкова, виконавчий директор Спілки українських підприємців, Олег Гороховський, співзасновник monobank, Зоя Литвин, засновниця громадської організації “Освіторія”, Наталія Шаповалова, генеральний директор “АТБ-Маркет” та інші.
Посилання на фото з пресконфнеренції та першого конгресу: https://fex.net/uk/s/fmlm12t
Посилання на трансляцію презентації програми: https://www.youtube.com/watch?v=KVTMDo7_fvo
Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні з 24.02.2022 по 28.02.2024
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Національний банк України, який раніше закладав до базового макроекономічного прогнозного сценарію певні строки “істотного поліпшення безпекової ситуації”, відмовився від такого підходу, проте натомість опублікував у квітневому інфляційному звіті альтернативний сценарій, основною відмінністю якого є повільніший ріст економіки у 2025 році з більшим бюджетним дефіцитом, ослабленням гривні та скороченням міжнародних резервів.
“Альтернативний сценарій прогнозу виходить із припущення більш високих безпекових ризиків і відповідно більш повільного повернення економіки до нормальних умов функціонування на прогнозному горизонті. За цим сценарієм економіка України у 2025 році відновлюватиметься повільніше порівняно з базовим сценарієм. Однак траєкторія інфляції відрізнятиметься несуттєво”, – зазначив Нацбанк у звіті.
Як повідомлялося, у перших після спричиненої російським вторгненням паузи інфляційних звітах за липень і жовтень 2022 року НБУ, окрім базового, надавав і альтернативний сценарій із тривалішим періодом тривалості війни, однак згодом відмовився від нього, хоча такий сценарій продовжував давати МВФ.
У відновленому альтернативному сценарії у квітневому інфляційному звіті цього року зростання ВВП у 2025 році, зокрема, прискориться лише до 3,3% із 3% цього року, тоді як у базовому сценарії йдеться про зростання економіки наступного року на 5,3%.
Водночас на 2026 рік базовий сценарій передбачає уповільнення зростання до 4,5%, тоді як альтернативний – прискорення до 5,6%.
На думку Нацбанку, відновлення економіки в альтернативному сценарії буде більш крихким, до того ж навіть за умов істотніших дефіцитів бюджету. “Посилення диспропорцій на ринку праці на тлі гіршої, ніж у базовому сценарії, ситуації з міграцією стримуватиме споживчу та ділову активність, збільшуватиме тиск на витрати бізнесу з оплати праці. Відновлення промислового виробництва від завданих ушкоджень і втрат за цим сценарієм відбуватиметься повільніше, як і відновлення посівних площ”, – вказав НБУ.
Він додав, що негативний вплив на економічну активність також матиме енергодефіцит, який, однак, допускається незмінним порівняно з базовим сценарієм – близько 5% у 2024-2025 роках.
“Забезпечення макрофінансової стабільності потребуватиме дещо більших обсягів міжнародної допомоги та водночас значно вищих видатків резервів НБУ для підтримання контрольованої ситуації на валютному ринку та помірної інфляції”, – наголосив Нацбанк.
Згідно з документом, основним фактором підтримки економіки буде продовження збереження більш м’якої, ніж у базовому сценарії, фіскальної політики. Дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах становитиме 18% ВВП у 2025 році (у базовому – 13,5% ВВП) і 12% ВВП – у 2026 році (у базовому – 7,5% ВВП). Уряд зберігатиме значні видатки для відновлення інфраструктури, підтримки населення, а також на потреби оборони та безпеки. Частково їхній вплив на дефіцит бюджету компенсуватиметься додатковими заходами з мобілізації бюджетних доходів на рівні 3,5% ВВП, додав Нацбанк.
За його прогнозами, великі бюджетні дефіцити у 2025-2026 роках фінансуватимуться як додатковими внутрішніми залученнями, так і зовнішніми. Зокрема, альтернативний сценарій передбачає міжнародну допомогу на рівні $28,7 млрд у 2025 році та $18,5 млрд у 2026 році проти відповідно $25,1 млрд і $12,6 млрд у базовому сценарії. “У результаті це дасть змогу не вдаватися до монетарного фінансування бюджету”, – зазначив НБУ.
Згідно з альтернативним сценарієм, дефіцити бюджету призведуть до зростання державного і гарантованого державою боргу, який наблизиться до 100% ВВП наприкінці прогнозного періоду.
Нацбанк додав, що траєкторія інфляції буде схожою до базового сценарію, однак це потребуватиме суттєвіших видатків міжнародних резервів: споживча інфляція тимчасово прискориться наприкінці 2024 року до 8,6% з подальшим зниженням до 5,5% наприкінці 2025 року проти відповідно 8,2% та 6,0% у базовому сценарії.
Для покриття більшого структурного дефіциту на валютному ринку НБУ витрачатиме більші обсяги міжнародних резервів. Тож, незважаючи на більшу зовнішню фінансову допомогу, резерви залишаться майже незмінними у 2024 році та зменшуватимуться протягом 2025-2026 років до $33 млрд, тоді як у базовому сценарії на кінець 2026 року вони становитимуть $39,3 млрд.
“Водночас такі обсяги резервів дадуть змогу й надалі поступово пом’якшувати валютні обмеження”, – заявив НБУ.
Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Чинний мер Лондона Садік Хан домігся переобрання, і залишиться на цій посаді на третій термін, повідомляє Sky News.
На виборах, що відбулися на початку травня, Хан, який представляє лейбористів, набрав 43,7% голосів, тоді як його суперник від консерваторів Сьюзан Холл – тільки 32,6%.
Це перший в історії випадок, коли мер Лондона залишиться на своїй посаді три терміни.
На початку травня у Великій Британії відбулися вибори до регіональних органів влади. Згідно з даними, що надходять, на них лейбористи здобули переконливу перемогу. Консерватори, які перебувають при владі, навпаки, показали найгірший результат на таких виборах за останні 40 років.
Європейські ЗМІ зазначають, що регіональні вибори дали уявлення про розстановку сил у британській політиці напередодні загальних виборів, які, як очікується, відбудуться наприкінці 2024 року.
Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) виділяє 60 мільйонів доларів на підтримку українського сільського господарства, заявила заступник адміністратора USAID Ізобель Коулман, повідомляє Радіо Свобода.
За словами Коулмен, пакет допомоги спрямований на впровадження нової програми Harvest («Урожай») для пом’якшення впливу агресії Росії на сільськогосподарське виробництво в Україні.
«Програма має на меті допомогти українським аграріям підвищити ефективність виробництва, зробити його стійкішим і конкурентоспроможнішим під час війни, і водночас закласти підґрунтя для довготривалого сталого розвитку українського агросектору. У рамках Harvest, USAID сприятиме створенню в Україні такого регуляторного та бізнес-середовища, що розкриє потенціал для інновацій і допоможе залучити ресурси приватного бізнесу, щоб допомогти українським агровиробникам і надалі годувати свою країну та багато інших країн світу”, – повідомили в USAID.
Коулмен зазначила, що український аграрний сектор залишається одним із головних рушіїв української економіки – зокрема, у 2023 році він забезпечив понад 60% надходжень від експорту. USAID додає, що програма Harvest увійде до Ініціативи сталості сільського господарства в Україні (AGRI-Україна). З липня 2022 року Агентство вклало в неї понад $350 млн, залучивши ще понад $370 млн від інших донорів.
